Даниил Галицкий

Aurelius Sulpicius

Схоластик
К слову: сейчас еще раз посмотрел схему Володимера на предмет жен предков Данилы (среди них немало иностранных принцесс - неРюриковен) - и увидел, что данила и Василько, получается, были сыновьями кн. Романа Мстиславича от сожительства с некоей Анной? Там указано, что с 1-й женой, Предславой, дочерью Рюрика Ростиславича, кн. Роман Мстиславич развелся в 1203-м году - при том, что Данила родился в 1201-м, а Василько - в 1203-м годах.
 

Kryvonis

Цензор
Василько был компромисной фигурой. С его помощью Данило Романович разрулил ситуацию с Бурундаем. Мол мы сроем стены основных наших крепостей и пойдем походом на Литву и поляков, а вы наши земли не тронете. В общем неплохой он был переговорщик раз добился того, что действительно Галицко-Волынская Русь не понесла значительных потерь вследствие пребывания Бурундая на ее территории. По мнению Леонтия Войтовича Данило последние годы жизни провел в эмиграции. Тогда получаеться, что с Ольговичами о союзе против литовцев договорился тоже Василько. После похода Бурундая на Литву и Польшу Ипатьевская летопись в основном рассказывала о событиях в Литве и события связанные с литовскими князьями.
 

Kryvonis

Цензор
Данило был решительным и целеустремленным, а Василько мудрым и дипломатичным. Данило был более талантлив, но и Василько был не промах. Правда до своего брата явно не дотягивал. Данило более взял от отца - Романа.
Кстати уже Роман не хотел довольствоваться обычным для князей Руси титулом князь.
Об этом в статье Майорова о царском титуле Романа
http://history.spbu.ru/userfiles/2009_14-Majorov.pdf
 

Kryvonis

Цензор
Из Войтовича о Романе Мстиславиче
РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ (* бл.1152 † 19.06.1205)
http://litopys.org.ua/dynasty/dyn37.htm

Народився бл.1152 р. Загинув 19.06.1205 р. під Завихвостом (276, t.2, р.440,555; 230, t.9, р.172-176; 1468, с. 173-174). Князь новгородський (1168-1170 рр.), володимирський (1170-1187, 1188-1205 рр.), галицький (1187-1188, 1199-1205 рр.) і київський (початок — середина 02.1204). Один з найвиднійших політиків свого часу, творець Галицько-Волинської держави, пам'ять про якого збереглася надовго. «.. .на зріст хоч не вельми великий, але широкий і надмірно сильний, лицем красний, очі чорні, ніс великий з горбком, волосся чорне і коротке, вельми яр був у гніві, косен язиком, коли сердився, не міг довго слова вимовити; багато веселився з вельможами, але п'яним ніколи не бував. Багато жінок любив, але ні одна ним не володіла. Воїн був хоробрий і хитрий на шикування полків, що наочно продемонстрував, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Все життя своє у війнах провадив, многі перемоги отримав, а єдиною переможений був» (1468, с. 174-175).

Між 1170-1180 рр. одружився з Предславою, дочкою овруцького князя Рюрика Ростиславича. Згідно В.Татищева, бл. 1198 р. фактично розлучився з дружиною і відіслав її до батька (1468, с. 167). Це повідомлення частково підтверджує присутність княгині з батьками 24.09.1199 р. на торжествах у Видубичах (112, стб.709-710). У 1204 р. вона, разом з батьками, була насильно пострижена в черниці (87, с.368). Ще до того бл. 1200 р. Роман одружився з дочкою візантійського імператора Ісаака II Ангела та Маргарити-Марії, дочки угорського короля Бели III (1750, р.26; 378, с.1-53). Напевно шлюб був результатом угоди, укладеної посольством у складі Твердяти Остромирича, Недана, Домажира і Негвара, яке у середині 1200 р. бачив у Константинополі Добриня Ядрейкович (87, с.369; 2088, р.269-279; 1780, s.85). Ім'я княгині — Анна — встановлено на підставі того, що над її могилою у Володимирі-Волинському внук Мстислав Данилович у 1289 р. поставив каплицю св.Іоакими та Анни. Записи у Києво-Печерському пом'янику (поз.260) та Супральському пом'янику (поз. 1) переконали нас, що другим іменем княгині було Олена. У 1219 р. після того як її старший син Данило Романович одружився з дочкою Мстислава Удатного, княгиня стала черницею. Нам здається, що княгиня Олена, черниця, яка була на похоронах Володимира Васильковича у 1288 р. і яку Л .Махновець вважав вдовою Романа Даниловича (87, с.444) була Анною-Оленою. Виходячи з цього можна датувати її смерть 1289 р. Версія Г.Грали, за якою другою дружиною Романа була Марія із знатного візантійського роду Каматерос (Євфросинія Каматерос була дружиною Олексія III), просто здогадка, на наш погляд, не достатньо аргументована (1822, s. 116-117).
Обставини і причини загибелі Романа залишаються дискусійними. Напевно причиною загибелі Романа був його похід на допомогу німецькому королю Філітові IV Гогенштауфену, який був одружений з Іриною, дочкою Ісаака II Ангела, тобто рідною сестрою Анни-Олени. З такою версією погоджуються повідомленняцистеріанського абата Альберіка, а також гіпотези С.Томашівського, М.Кордуби, В.Пашуто та ін. (504, с.30). Схоже, що вони зустрічалися особисто, бо не випадково ж князь Роман Мстиславич пожертвував на честь св.Петра монастирю бенедиктинців у Ерфурті 20 гривень срібла, за що був зарахований до фундаторів цього монастиря (1630, c. 116). Можливо спілкування з оточенням Філіпа Гогенштауфена і тих кіл німецької знаті, які відстоювали принципи виборності кайзера, підштовхнули Романа до ідеї «доброго порядку» — зміни практики успадкування та виборності київського князя (495, с.32-37), хоча стосовно автентичності цього джерела існують поважні сумніви.
 
Верх