Реабилитация ОУН и УПА - 2

Совершенно с Вами согласен, за исключением смешения в первом пункте понятий "законное наказание" и "справедливое наказание". Полагаю, первый термин в данном контексте выглядел бы более бесспорным. В остальном - согласен, Ваша логика, ИМХО, безукоризненна.
 

Dedal

Ересиарх
В связи с этим, активный члены ОУН и УПА и их пособники понесли справедливое наказание.
Вообще-то ув. rspzd применение термина "справедливый" касательно вопросов борьбы за власть, то есть процессов политических, мне кажется не очень корректным. Само собой, что с точки зрения УК СССР их подсудность была бесспорной, но вопрос справедливости, тут не уместен.
 

rspzd

Народный трибун
В связи с этим, активный члены ОУН и УПА и их пособники понесли справедливое наказание.
Вообще-то ув. rspzd применение термина "справедливый" касательно вопросов борьбы за власть, то есть процессов политических, мне кажется не очень корректным. Само собой, что с точки зрения УК СССР их подсудность была бесспорной, но вопрос справедливости, тут не уместен.
Я согласен с Вами и с Ливием Ганнибалом в отношении того, что в данном случае термин "справедливый" не совсем уместен, более корректным было бы заменить его на "естественный".

Термин "законный" по моему личному мнению имеет какой-то смысл применять только в отношении того, что де юре и де факто находится в правовом поле (в противном случае можно объявить незаконными все решения СССР на том основании, что приход большевиков к власти не был предусмотрен действовавшим на тот момент законодательством, подобные заявления имеются). В частности, Ливий Ганнибал в одной из тем соседнего раздела отстаивал тезис о том, что б.ч. российских самодержцев 18в. находилась на престоле незаконно и справедливо связал эту мысль с гипотетическими династическими претензиями, которые являлись сугубо гипотетическими.
 

Her_Cul_Es

Римский гражданин
To: Dzhmil

Если Вы не возражаете, то я предлагаю оставить в покое тему "народных песен об оунобандеровцах" и перейти к более конкретным вопросам относительно истории организаций ОУН, УПА и всех оунобандеровцев.

Не возражаете?

Очень Прошу Вас самостоятельно оценить Ваши знания по следующим пунктам:
(все оценки прошу Вас давать по 10-ти бальной шкале: 1 - минимальные знания, а 10 - максимальные знания)

1. Я (т.е. Вы) знаю историю ОУН на ... (от 1 до 10 баллов)
2. Я (т.е. Вы) знаю историю УПА на ... (от 1 до 10 баллов)
3. Я (т.е. Вы) знаю историю "Нахтигаль" на ... (от 1 до 10 баллов)
4. Я (т.е. Вы) знаю историю "Роланд" на ... (от 1 до 10 баллов)
5. Я (т.е. Вы) знаю историю девизии СС "Галиция" на ... (от 1 до 10 баллов)

Это поможет мне в будущем задвать вопросы правильно.
В свою очередь обещаю задавать остальные вопросы быстро, корректно и лаконично.

(если Гаспада вдруг найдють у маих сообчениях громатычэскые, стылыстычяские и инши обшибки, то прашу не абрасчять внеманиё на ихнее присусвие. пасыба)
 

Dzhmil

Перегрин
Шановна Her_Cul_Es.
Взагалі-то конкретні питання стосовно бандерівської ОУН були підняті в моєму пості-відповіді вам. Мені цікаво дізнатися: чи ви читали книгу Мірчука, на яку я дав посилання? чи вам цікаво ознайомитися з архівними документами стосовно боротьби ОУН-б і УПА проти німецьких НС у 1941-44 роках?

Щодо вашого прохання оцінити мої знання.
Зазначу вам, що ця тема, наскільки мені зрозуміло, стосується виключно проблеми визнання ветеранів УПА сучасною українською владою.
Я вважаю, що не має сенсу казати про якесь визнання, тим паче, "реабілітацію" тих, хто боровся за те, що зараз існує - незалежну Україну. Ветерани УПА є Героями України de facto. Справа в тому, щоб сучасна влада закріпила цей стан de jure.

Тема українських вояків, що воювали у складі Вермахту (батальйони "Нахтіґаль", "Роланд", Дивізія „Галичина”, УНА тощо) є за межами теми про УПА – окремого і вельми специфічного військового підрозділу, дії якого продовжувалися і після закінчення Другої світової війни. Фактично, за межами нашої теми є і питання про ОУН, оскільки такої катеґорії, як „ветерани ОУН”, не існує: ОУН є політичною організацією партійно-орденського типу, а не мілітарним утворенням.
Тому з ваших питань коректно тільки питання про рівень моїх знань з історії УПА. Оцінюю їх на 9 балів, оскільки знайомий не тільки з багатьма офіційними документами, але і з тими, що не є опублікованими, а також з живими вояками Армії.
Свої знання з історії ОУН оцінюю балів на 6-7, оскільки багато чого з історії цієї організації й досі є втаємниченим.

До речі, вживання виразу "всі оунобандерівці" є абсурдом з історичної точки зору. Бандерівцями можна назвати тільки членів ОУН-революційної (правильна назва - "самостійників-державників"), яка була створена на Краківському зборі 1940 року. В часи, коли існувала єдина ОУН (1929-40 рр.), терміну "бандерівці" не було. Після Другої світової війни існувало три Організації Українських Націоналістів, з яких "бандерівською" була лише одна. Тому не варто змішувати терміни, як не варто і казати "ОУН-УПА" - це були різні формації, і за змістом, і за формою, і за метою, і (sic!) за кадрами.

Чекаю на ваші запитання.
 

Her_Cul_Es

Римский гражданин
To: Dzhmil

А можно сначала Вы ответите на мои вопросы, а потом я отвечу на Ваши?
А то тут многие имеют превычку отвечать "вопросом на вопрос" и нить беседы теряется.
Я же задаю совсем несложные вопросы.
Но скажу сразу: мемуары (ЛЮБЫЕ) и художественную литературу на исторические темы я НЕ ЧИТАЮ ПРИНЦИПИАЛЬНО!


(если Гаспада вдруг найдють у маих сообчениях громатычэскые, стылыстычяские и инши обшибки, то прашу не абрасчять внеманиё на ихнее присусвие. пасыба)
 

Her_Cul_Es

Римский гражданин
To: Dzhmil

Введение.

Поскольку я в этой ветке форума с 18-01-2006, то мы уже договорились, что "оунобандеровцы" - это огульное название всех людей, которых я считаю "фашистскими прихвостнями и террористами", а Вы "Героями України de facto" - разница лишь в названии, а все остальное это наш спор вокруг Истины.

Теперь вопросы:

Ваш уровень в районе 6-7 меня устраивает.

Прошу Вас ответить на вопрос:

1. Какое воинское звание имел Р. Шухевич?
а). в германской армии
б). в УПА

2. Какими наградами (все какие есть в Мире) был награжден Шухевич при своей жизни?
3. Кем награждался Шухевич при своей жизни?
4. Когда награждался Шухевич при своей жизни?


(если Гаспада вдруг найдють у маих сообчениях громатычэскые, стылыстычяские и инши обшибки, то прашу не абрасчять внеманиё на ихнее присусвие. пасыба)
 

Dzhmil

Перегрин
Скажіть, а яке має відношення військовий чин Р. Шухевича і його нагороди до теми визнання ветеранів УПА в сучасній Україні?
Наскільки я знаю, командував "Нахтіґалем" він у чині гауптмана (укр. - сотника).
На посаді Головнокомандуючого УПА він мав звання генерал-хорунжого.
Про його нагороди спеціяльно не цікавився. Якщо вам так потрібна ця інформація, пошукайте самі в пошукових системах.
 

Martin

Римский гражданин
Но скажу сразу: мемуары (ЛЮБЫЕ) ... на исторические темы я НЕ ЧИТАЮ ПРИНЦИПИАЛЬНО!
На что же Вы опираетесь? Только на документы? :wacko: Ой, не советую! Их надо проверять на каждом шагу. Поверьте моему опыту. И поскорей приниматесь за мемуары. А ещё лучше, найдите живых очевидцев.

Почему бы Вам не перейти к общепринятым методам изучения истории?
 

Her_Cul_Es

Римский гражданин
To: Dzhmil

Ок!
Вас не смутит если я скажу, что Шухевич был награжден несколькими Железными Крестами фашистской Германии (еще были и другие награды от фашистов)?
Вы не будете возражать?

Вы не станете опровергать факт, что Шухевич проходил обучение в разведшколе абвера?
 

Her_Cul_Es

Римский гражданин
To: Martin

Мемуары пишут те, кто хочет оправдаться!
Я в этом лично убедился.
Вот поэтому предпочитаю проверять документы, а не тратить время на "сопли очевидцев".
 

Dir

Квестор
Вообще-то Шухевич родился на территории "немецкого" австрийского государства (Львов, тогда - Лемберг, ЗО.06.1907) . И отношение Третьего Рейха к жителям австрийской (до 1918) части Украины и было как к "бывшим немецким гражданам" - судя по отсуствию там того террора, который немцы практиковали тогда в других оккупированных регионах

Так что служба Шухевича в вермахте не была лишена некоторых логических мотивов. Точно так же, как десятки тысяч западноукраинцев воевали на стороне Австро-Венгрии в Первую мировую
 

Martin

Римский гражданин
To: Martin

Мемуары пишут те, кто хочет оправдаться!
Или покаяться. Или просто разобраться в прошлом. Или рассказать правду. Или плеснуть грязью в кого-то. Или... или... НИ ОДИН ИСТОЧНИК НЕ ДОЛЖЕН ОТСАВАТЬСЯ БЕЗ ВНИМАНИЯ (включая художественные).

Вот поэтому предпочитаю проверять документы, а не тратить время на "сопли очевидцев".
Как Вы это делаете?
 

Dzhmil

Перегрин
Her_Cul_Es, а в чому проблема?

Вище я зазначав, що ОУН розглядала Німеччину як потенціяльного, та і реального союзника в боротьбі зі спільними ворогами: Польщею і СССР. Якраз ці дві країни водночас проводили традиційну протинімецьку і протиукраїнську політику. Також союзні відносини України і Німеччини мають традиційне підґрунтя ще від часів Богдана Хмельницького (союз із Саксонією проти Польщі 1657 року); у ХХ ст. Німеччина підтримала незалежну Українську Державу 1918 року, надавши військову допомогу. Не варто забувати, що і перша після Мазепи українська військова формація - Леґіон Українських Січових Стрільців - була створена у складі австрійської армії, що в УГАрмії було досить колишніх австрійських офіцерів (як, утім, і російських штибу генерала Ґрекова).
ОУН діяла спільно з німецькими службами - насамперед абвером; під час польської кампанії вересня 1939 року український батальйон Романа Сушка /Scuschko Stelle/ у складі Вермахту брав безпосередню участь у бойових діях проти поляків. Певні кола Райху (насамперед коло А. Розенберґа) запевняли керівництво ОУН в ґарантованому наданні Україні незалежності після початку бойових дій по визволенню України від російсько-большевицької окупації. Як прецеденти розглядалися державні незалежності дости поневолених европейських народів-союзників Німеччини: Хорватії та Словаччини. Отже, українські національні формування вступили у Другу світову війну в якості союзників Німеччини.
Але цей союз було перекреслено реакцією німецького керівництва на Акт Відновлення Української Державності 30 червня 1941 року у Львові.
Зараз, думаю, немає сенсу гадати: чи вірним був крок бандерівської ОУН з проголошенням цього Акту, чи не варто було б почекати визволення всій території України від большевиків, чи було вбиство Сеника і Сциборського большевицькою провокацією? Так чи інакше, від липня 1941 року союз Німеччини і України було розірвано і в подальшому сторони перейшли до відкритого збройного конфлікту.

P.S. Ви дарма вважаєте книгу Мірчука "мемуарами". Це серьйозне ґрунтовне історичне дослідження.
 

rspzd

Народный трибун
отношение Третьего Рейха к жителям австрийской (до 1918) части Украины и было как к "бывшим немецким гражданам"
полноправными гражданами Рейха считались только "лица арийской национальности", причем прошедшие антропологическую "экспертизу" на предмет степени "генетической чистоты"
 

Her_Cul_Es

Римский гражданин
To: Dzhmil
Вище я зазначав, що ОУН розглядала Німеччину як потенціяльного, та і реального союзника в боротьбі зі спільними ворогами: Польщею і СССР. ...

P.S. Ви дарма вважаєте книгу Мірчука "мемуарами". Це серьйозне ґрунтовне історичне дослідження.

Спасибо, конечно, за экскурс в историю, но мне это уже не нужно - я это знаю!
Вы можете просто отвечать на мои вопросы, а потом задавать мне свои?
Просто отвечать и спрашивать без философии и исторического ликбеза?
(я многое уже прочел прежде чем пришел сюда, а Вашего Мірчука обязуюсь на выходных хотя бы пролистать)


Пока предлагаю такую схему: мой вопрос- Ваш ответ- Ваш вопрос - мой ответ и таким образом круг замкнулся.
Итак, мы с Вами договорились?

П.С.

Прошу вас об одолжении: если у Вас есть книга Мирчука в формате word, то не были бы Вы так любезны выложить ее в этом форуме, чтобы я не тратил время перекачку информации из инета.

Дякую.
 

Dzhmil

Перегрин
Нer_Cul_Es, але форум - це місце, де діляться думками, сперечаються, дискутують. Це не місце, де один учасник ставить питання, а другий тільки відповідає, це не є вікторина, ані допит, ані енциклопедія.
Тому пропоную або обговорювати тему або не обговорювати. А спілкуватися "в один бік", відповідаючи на ваші запитання, я не бачу сенсу.
Я маю таке ж саме право ставити вам питання, як і ви мені.
 

Her_Cul_Es

Римский гражданин
To: Dzhmil
але форум - це місце, де діляться думками, сперечаються, дискутують. Це не місце, де один учасник ставить питання, а другий тільки відповідає, це не є вікторина, ані допит, ані енциклопедія.
Тому пропоную або обговорювати тему або не обговорювати. А спілкуватися "в один бік", відповідаючи на ваші запитання, я не бачу сенсу.

Я никак и ничем не собираюсь ограничить Ваше право.
Просто в этой ветке форума "по-философствовать" можно с любым (например с Господами: Дедал, Нестор, Маггид, Ливий Ганнибал), а вот я бы ОЧЕНЬ хотел аргументированного диалога с фактами и цитатами, а не вольно-водного околоисторического флейма.


Я маю таке ж саме право ставити вам питання, як і ви мені.
звичайно та обов`язково!
я же написал Вам:
Пока предлагаю такую схему: мой вопрос- Ваш ответ- Ваш вопрос - мой ответ и таким образом круг замкнулся.
Итак, мы с Вами договорились?
 

Her_Cul_Es

Римский гражданин
To: Dzhmil

"Украинские Националистические Патриоты" сделали бы больше для оунобандеровцев, если бы не пытались в письменной форме описывать историю бандеровщины.

Лучше из уст в уста передавайте легенды, пойте ваши "народные песни" и возлагайте цветы на "курганы славы", НО ТОЛЬКО НЕ ПИШИТЕ. Бумага, выдержит все, но вот факты, даты и цифры, которые авторам приходится вставлять между главами с идеологическим мусором, вещь неоспоримая.

Вчера я прочел 50 страниц из «серьйозного ґрунтовного історичного дослідження” Мирчука….

На счет серьезности сразу возник вопрос после прочтения:
У концтаборах П.Мірчук томився до приходу союзних військ у Німеччину. Після звільнення із ув'язнення за вказівкою Р.Шухевича він їде до США, щоб написати історію ОУН-УПА.

Я себе живо представляю, как Мирчук получил указания от Шухевича, который в это время морозил свои розовые органы в схроне.

Далее без комментариев:
Правда, апріорної ненависти до німців, до часу приходу німців в Україну, в українського загалу не було. Навпаки, українці, перебуваючи самі в стані національного поневолення й приниження, співчували боротьбі німецького народу, яка аж до 1939 р. провадилася під кличем урівноправнення та скинення дискримінаційних постанов версальського договору, подиктованого тими самими, які апробували теж незаконне поневолення Польщею захїдньо-українських земель. З цим співчуттям в'язалися сподівання, що німці, борючись за рівноправність та суверенні права своєї нації, матимуть повне зрозуміння, а то й піддержуватимуть таку ж саму боротьбу інших народів, в цьому випадку українців, тим-більше що тут ішло про боротьбу проти спільних ворогів.

Далее это:
німці вивезли в скорому часі на примусові роботи в Німеччині ок. два мільйони українського населення. При цьому треба пригадати, що всі ці "добровільно" вивезені до Німеччини попадали в жахливі умовини трактування їх як "унтерменшів"…
Комментарии: моя бабушка работала на немцев в Германии – ничего плохого не говорила о своих хозяевах.
Я так же сам видел геббельсовскую хроникальную рекламную компанию по привлечению украинцев на работы в Германии… Согласен, это Геббельс, но и очевидцы говорят разное.

А теперь давайте про ОУН и УПА и их типа войну против немцев.
Хронология вообще и цитаты из труда Мирчука:
1. ВМВ началась 1 сентября 1939 года
2. ВОВ началась 22 июня 1941 года
3. Акт Відновлення Української Державності 30 червня 1941 року у Львові. (я прошу прощения что значит Відновлення (рус. Возобновления) это какую державность возобновляли Стецько с Шухевичем?)
4. «Не диво, що вже весною 1942 р. ОУН стрічається в низах з вимогою переходу до загального збройного спротиву.»
5. вже в травні (МАЙ) 1942 р. районовий провідник ОУН на Костопільщині М-ко вимагає від Проводу дозволу організувати партизанський загін, який охороняв би українське населення Костопільщини перед знущаннями німецької адміністрації та відбирав би від німців пограбоване ними селянське майно.
6. Перший відділ Української Повстанської Армії зорганізував на Поліссю в жовтні (ОКТЯБРЬ) 1942 р. Остап, військовий референт Краєвого Проводу ОУН на Північно-Західвіх Землях.
7. Перший бій з німцями звів відділ кр. Коробки 7 лютого (ФЕВРАЛЬ) 1943 р.
8. В травні (МАЙ) і червні (ИЮНЬ) 1943 р. відділи УПА в постійних боях з німецькими поліційними…
Ну и так далее по тексту.

9. Если я не ошибаюсь, то к концу 1944 года Красная Армия полностью освободила Украину от немцев


Вывод:
1. до весны 1942 года оунобандеровцы вообще еще даже не думали воевать с немцами и до конца 1942 года ни о каких боях речи не идет вообще.
2. Их «война с немцами» с начала 1943г. имела эпизодический локальный и незначительный характер.
3. Не исключаю, что во ВСЕХ стычках с немцами ВСЕГО по ВСЕЙ территории Украины погибло от рук фашистов пара – тройка тысяч оунобандеровцев.
4. Так называемая «война УПА с немцами» продлилась ВСЕГО около 12-15 месяцев.
5. А вот бандитизм против СССР продолжался почти 10 лет.



Вы читали т.н. документы УПА ("Ідея і Чин", ч. 5, 1943 р. - ст. 17.) и все остальное из первой главы?
Если читали, то значит невнимательно раз можете утверждать, что оунобандеровцы воевали на 2 фронта! Тогда возьмите листочек, разделите его на 3 колонки, и в первой выпишет количество жертв оунобандеровцев, во второй – красных партизан, а в третей – немцев.
Сами увидите против кого воевали оунобандеровцы.


Особо порадовала фраза
«Вже перші бої УПА з німецьким окупантом та з большевицькими й польськими бандами викликали в українського населення Полісся й Волині захоплення.»
- афтар рррулит! Бандит называет других бандитами – это очень серьезный исторический труд!

Я, клянусь Вам, что обязательно дочитаю эту письню Пана Мирчука.
Но, к сожалению, вынужден Вам заметить, что это произведение не тянет на «серьйозне ґрунтовне історичне дослідження», а вот в качестве прокламации его просто необходимо использовать современным апологетам бандеровщины.

А вы читали брошюрку:
"ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ І УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ"
Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА
2-ге стереотипне видання

Она, конечно, более научна чем Ваш Мирчук, но если убрать идеологический мусор, то на основании фактов, изложенных в ней делается вывод, что ОУН и УПА вообще не собирались воевать с немцами, а будущую Свободную и Соборную Украину видели как фашистское государство по типу Италии Муссолини.

Эту книжку выложил в этой ветке кто-то...
Можете скачать и почитать...
Но даже Академия Наук Украины не в силах отбелить бандитизма и профашизма ОУН и УПА.
 

Dzhmil

Перегрин
Her_Cul_Es, спробуйте
а) давати менше емоцій в своїх дописах
б) уважно читати те, що пишу.
Ваш останній пост - це якісь хвилеві вигуки, не більше того. Я так зрозумів, що мене запросили сюди на історичну дискусію, але якраз дискусії тут не спостерігається.
Про те, чому Акт 30 червня йменується Актом Відновлення Української Державності, я писав вище - не полініться знайти і перечитати.

Також ознайомтеся з цим переліком.

З літа 1942 року почалося масове створення відділів самооборони в населених пунктах, котрі ліквідували німецьку жандармерію, поліцію та захищали мирне населення від карателів. У вересні 1942 року Провід ОУН(Б) прийняв рішення про організацію більш мобільних збройних відділів, розмірами сотень для допомоги місцевим сільським боївкам (СКБ).

Протягом жовтня 1942 року першу сотню УПА організував референт Крайового проводу ОУН Сергій Качинський-Остап в Кивинському повіті на Берестейщині. У листопаді 1942 року другу сотню УПА організував поручник Іван Перегійняк (Кавбешко) поблизу Луцька. У грудні 1942 року організували сотні УПА: хорунжий Ярема в районі Колки-Степань, Ворон в Пустомитських лісах і Крук на Крем'янеччині, Тернопільщина. Усі сотні перейшли під безпосереднє командування поручника Василя Івахіва (Роса, Сонар, Сом). У грудні 1942 року усі сотні ОУН(Б) одержали назву: Українська Повстанська Армія (УПА).

У вересні 1942 року боївка ОУН(Б) під командуванням Сергія Качинського-Остап ліквідувала станицю жандармів у с.Піддубці, р-н Луцька.

07 лютого 1943 - - - сотня УПА під командуванням Довбешка-Коробка провела наступ на загін жандармерії у м.Володимирець. Містечко повністю визволено від ворога, здобуто 20 одиниць вогнепальної зброї, 65 ковдр, амуніцію та інші речі. Втрати ворога: 7 вбитих, включно з командиром жандармерії інші розбіглися. Втрати УПА: 1 вбитий і 2 ранених.

22 лютого 1943 на лагер УПА біля Висоцька напали дві німецькі роти. Відділ УПА вступив у важкий бій, після прибуття допомоги німцям чисельністю 350 осіб відділ відступив у ліс. Втрати німців: 20 вбитих; втрати УПА: 2 вбитих, включно із к-ром Коробкою.

З лютого 1943 розпочинаються широкомасштабні бойові дії на Поліссі з метою усунути німецьку адміністрацію і очистити широкі терени для створення "повстанських республік".

10 березня сотня УПА провела успішний наступ на укріплені позиції німців в с.Оржеві, де знаходились також склади зброї. Втрати німців: 60 вбитих і ранених; втрати УПА: 4 вбитих, к-р Остап (Сергій Качинський), що особисто керував боєм. Здобуто величезну кількість зброї і військової амуніції, котру успішно передано тиловим структурам УПА.

20 березня відділ УПА розгромив лагер полонених в Луцьку і усіх заарештованих звільнив.

Протягом березня організовано багато постійно діючих станиць УПА по селах Луччини і Ковельщини.

28 березня німці, чисельністю 1500 осіб, напали на сотню УПА, що квартирувала у м.Людвиполі. Розгорівся довготривалий, жорстокий бій. Підоспілі частини СС незмогли захопити укріплені позиції УПА і відступили до Костополя. Втрати ворога: 58 вбитих і ранених, 5 знищених автомашин; втрати УПА: 10 вбитих і ранених.

29 березня відділ УПА розбив табір полонених в Ковелі і тюрму. Визволено багато полонених.

Під кінець березня на Кременеччині майже всі села опинились під контролем УПА. Німецькі загони сидять постійно в Кременці і тільки в день роблять вилазки у навколишні села силами багаточисельних підрозділів.

Березень-квітень 1943 УПА в боях з німцями займає міста й містечка та звільняє полонених місцевих жителів із тюрем: Володимирець, Степань, Топоровиці, Людвипіль, Деражне, Олика, Цумань, Горохів та інші. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

Березень-квітень 1943 відділи УПА в більших містах Волині і Полісся розбили в'язниці і звільнили в'язнів: Крем'янець, Дубно, Ковель, Луцьк, Рівне, Ківерці. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

02-04 квітня загін УПА опанував м.Горохів. Опановано банк, пошту, тюрму і звільнено політичних в'язнів. Здобуто багато зброї і військової амуніції.

У на 03-04 квітня відділ УПА розбив карний лагер на Горохівщині. В'язнів звільнено.

04 квітня німці в силі 300 осіб напали на с.Постійно. Багато хат спалили, господарства пограбували. При відступі німців із села невеликий загін УПА організував добре сплановану засідку. Результатом короткого бою була повна поразка німців. Втрати ворога: 50 вбитих і ранених; втрати УПА 3 ранених. Здобуто: 2 важкі кулемети, радіостанцію, 2 фіри амуніції, польову аптеку.

З 12 на 13 квітня відділ УПА наскочив на укріплені позиції ворга в м.Цумань. Німців розгромлено, звільнено полонених, здобуто зброю, коні та іншу військову амуніцію. Втрати ворога: 20 вбитих і 15 ранених - решта втекла. Втрати УПА: 0.

В квітні на Володимирщині спалено майже всі держгоспи, переіменовані німцями на т.зв. лігеншафти. Це були маєтки колишніх куркулів, знаціоналізовані большевиками та захоплені німцями, де рабською працею працювало місцеве населення. Довший час після цього люди отримали можливість працювати на власних полях і годувати тільки себе.

17 квітня біля с.Борщівки відділ УПА організував засідку на німецький моторизований загін. Втрати ворога: 16 вбитих. Втрати УПА: 1 вбитий і 3 ранених.

З 21 на 22 квітня організовано військову операцію силами двох сотень УПА по визволенню Іванової Долини, Костопильщина. Позиції ворога були добре укріплені, а підрозділи багато чисельні. Знищено адміністративні будинки каральних підрозділів окупанта, зірвано два залізничних мости, здобуто багато зброї, військової амуніції і 1 тону вибухівки. Втрати ворога: 250 вбитих, 150 ранених і полонених. Втрати УПА: 4 вбитих і 3 ранених.

Кінець квітня 1943 на терені Остріг, Крем'янець, Шумськ відбуваються великі бої підрозділів УПА-Пінвніч та УПА-Захід із німецькою дивізією, котра складалася із двох армійських полків Вермахту, полку СС, полку жандармерії та полку козаків, завербованих німцями з полонених Червоної Армії. Після кількаденних боїв дивізію розбито. Армійські частини з неохотою вступали в бій і швидко розпорошились. Найбільші втрати німців біля населених пунктів: Верба - 120 вбитих, Шумське - 29 вбитих, Остріг - 32, Мізоч 11...

09 травня німці силою 400 осіб напали на село Яполоть, Костопільщина, грабуючи людей. УПА силою двох сотень окружив німців з трьох сторін. Розгорівся шестигодинний важкий бій. Втрати німців: 80 вбитих і ранених; втрати УПА: 0

14 травня німці окружили с.Любашу, Костопіль з наміром спалити хати, а мешканців розстріляти. Несподівано наскочили два рої УПА, котрі в короткому бою розігнали німаків. Знищено 11 авт, 35 німців, здобуто 2 скрині гранат.

В травні 1943 року на шляху Ковель - Берестя-Литовське в засідку сотні УПА потрапив шеф гітлерівського СА Віктор Люце із штабом і великим загоном охорони. Один із представників найвищого командного складу Німеччини разом із своїм штабом знищений.

В травні 1943 Головна Команда УПА-Північ вілправила відділ УПА у тримісячний рейд по Житомирщині і західній Київщині. За час рейду відділ провів 15 успішних боїв з німецькими поліційними частинами і більшовицькими грабіжницькими групами. Цей відділ знищив німецьку поліційну школу коло Житомира з залогою 260 поліцаїв, а недалеко с.Устинівка, Потиївського р-ну, 25 липня розбив німецький військовий підрозділ, що був спеціально відправлений на розгром спецвідділу УПА. З німецького боку було понад сто вбитих, ранених і полонених. У селі Камінка, Ярунського р-ну, було розбито більшовицьку диверсійну групу, що грабувала селян і вже стала причиною багатьох відплатних німецьких акцій на селянах. Диверсійна група котрозвідки ЧА в паніці втікла залишаючи на полі бою 66 вбитих та багато поранених.

В травні 1943 у великому бою біля Дружкополя на Горохівщині повністю розбито великий загін СС, Знищено 56 німців і 140 фольксдойчів, ранених 200.

В травні 1943 в бою в Пилипичах на Володимирщині вбито 96 німців.

В травні 1943 УПА під стягом С.Бандери очистила від німців територію площею 2000 кв.км. на Волині. А місто Колки стало столицею повстанської Колківської республіки.

В червні 1943 цілком очищено від німців Горохівщину і Деражнянщину.

20-25 червня 1943 захоплено містечка Любитів і Дивин на Поліссі. Залоги знищено, зброю і боєприпаси забрано.

19 серпня 1943 року здійснено наступ на м.Камінь Каширський. В акції брали участь: курінь Назара-Криги, сотня Лисого та сотня Кубіка. Добре спланована акція розпочалась рано вранці і завершилася о 17 годині. Протягом дня очищено від ворога усе місто. Втрати ворога: 120 вбитих (польські поліцаї та солдати вермахту). Втрати УПА: 2 ранених. Здобуто багато зброї і військової амуніції.

21 серпня 1943 відділ УПА знищив над рікою Іквою Манилівського р-ну на Рівненщині загін німців. Втрати ворога: 60 солдат.

25 серпня 1943 азербайджанський відділ УПА розгромив німців у Гощанському районі на Волині.

27 вересня 1943 на Долинщині німці здійснюють великий напад на вишкільний табів УПА. Триденні бої розгортаються на широкому терені наслідком яких є перемога відділів УПА. Вбито німці близько 350 солдатів. Основні ворожі втрати були, коли їх військовий підрозділ попав в пастку в урочищі. Тоді загинуло біля 200 німецьких солдат. Втрати УПА: 35 вбитих.

В жовтні 1943 рейдуюча група УПА в кількості 6 сотень по Житомирщині, Київщині, Вінничині і Кіровоградщині зводить цілий ряд важких і великих боїв із німецькими і румунськими військами. Найбільші бої і величезні втрати у ворога: 15.10.1943 - біля с.Могилівка, на шляху Зв'ягель-Коростень, 17.10.1943 - в містечку Бараші, 20.10.1943 в с.В'язовець, Пулинського р-ну та інші.

03 жовтня 1943 відділ УПА опановує станиці німецької поліції в Литині (Вінничина), визволяє в'язнів, здобуває 300 одиниць вогнепальної зброї. Завдяки УПА все збіжжя залишилося в руках населення і люди почали трошки краще жити.

05 жовтня 1943 курінь УПА захопив місто Козин на Рівненщині. Знищено ворожий гарнізон, спалено тюрму, звільнено близько сотні в'язнів, здобуто зброю, продовольство, медикаменти.

08 жовтня 1943 сотня УПА провела переможний бій із ворогом біля м.Володимирець. Ворог втратив кілька десятків убитими. Здобуто велику кількість зброї і навіть один справний танк.

09 квітня 1944 в с.Лукавець, Сторожинецького р-ну на Буковинщині, знищено окупаційну залогу і всі харчі роздано людям.

В квітні 1944 проведено визвольні акції на інших теренах Буковинщини: в селах Багна, Міліїв, Каратчів, Чорноус, Вилавче і інші.

Джерело: http://upa1.netfirms.com/army1uk1.htm

Думаю, це достатньою мірою підтверджує факт бойових дій УПА проти німців.
 
Верх