То есть Вы пытаетесь отрицать фрактальность в юриспруденции например?
А ничего что юриспруденция происходит и базируется на десяти заповедях, умножая законодательные статьи как-бы фрактально. При этом те десять заповедей базируются в принципе на двух "возлюби Бога" и "возлюби ближнего", а то и вовсе исходят из одной "поступайте с другими так как хотели бы чтобы поступали с вами, в этом весь закон". Налицо фрактальность юриспруденции
Любая юриспруденция базируется на письменной кодификации интересов элиты. Элита пишет законы под себя.
А десять заповедей - это чистое морализаторство. Даже иудейское законодательство, а именно "Торат коханим", "Хумаш а-пкудим" и "Мишне Тора" (книги Левит, Числа и Второзаконие) никакой связи с десятью заповедями не имеют и логически из них не выводятся.
Например, нигде в заповедях не сказано, что у иудеев должен быть царь, а в законах он упоминается. При Моисее иудеи отлично обходились без царя и могли бы и дальше так жить:
О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люди, не собаки!
пс. Про Украину, раз уж тема про Украину. Сегодня на ток-шоу у нас прозвучало что Порошенко стал откровенно узурпатором а не демократом, и я усматриваю здесь ту же фрактальность, потому как Украина по инерции очевидный фрактал России, и традиции бюрократической узурпации в Украине самопродуцируются не смотря на иные условия и положение Украины, в силу неких ментальных традиций и установок на барина или царя (пана). Традиции и привычки могут быть рассматриваемы точно так же как прочие фракталы, наследующие и умножающие самоподобие
И Украины тоже никакой нет. Это небылица, летающий остров Лапута.
Большинство обсуждений Украины идёт в юмористическом ключе, что и доказывает данное утверждение.
Україна - це слабкий відблиск Австро-Угорщини, останній видих ПеЖе. Там навіть і нації ті ж самі: українці, ляхи, угорці, румуни з молдаванами і трошки балканських слов'ян. Спроба українців грати там зображення німців і угорців приречена на невдачу, оскільки українці не мали багатовікового досвіду державного будівництва, а саме освіта є щось на зразок ранньосередньовічної клаптикової імперії, як було з варварськими державами.
Національної держави на цій території не було. Спочатку заснована іноземцями-вар'ягами Київська Русь, розпалася вже пiд владою наступників Ярослава Розумника. Усі наступні освіти були або з іноземними принцами на чолі, або васалами іноземних монархів (татаро-монголів, литовців, поляків, росіян, німців). Навіть в період незалежності ніколи расово чисті українці не командували нічим, ні хатиною, ні сiножаткой, ні ставком, ні млинком, ні вишневим садом. Дивимося на перелік президентів і прем'єр-міністрів і жахаємося.
З точки зору культури навіть і єдиної літературної української мови немає. Порівняємо Івана Франка з Тарасом Шевченком і Лесею Українкою.